РРО або ПРРО. Що обрати? В чому відмінність?

ПРРО (Програмний реєстратор розрахункових операцій) По суті, це лише програма, яка дозволяє «фіскалізувати» Ваші
розрахункові операції. Вона має бути встановлена та може працювати на будь-якому комп’ютерному пристрої — мобільному телефоні, комп’ютері, ноутбуці або спеціалізованому девайсі, а також на різних платформах — Android, Linux, Windows. 

Програмний РРО – це, насправді, віртуальний касовий апарат. Він дублює функції звичайного касового апарата, але із застереженнями. Наприклад, паперові чеки такі РРО друкувати не вміють. До них потрібно додатково підключати принтер.  Щоденний Z-звіт програмний РРО також генерує в електронному вигляді, роздрукувати їх не має можливості, зберігаються вони лише на сервері Податкової служби.

Встановлення й налаштування програмного РРО підприємець може провести самостійно (якщо знає та розуміє, як це зробити). У цьому разі звертатися до сервісного центру не потрібно.

РРО (Реєстратор розрахункових операцій) — це вже багатофункціональний фізичний пристрій, Ваш фіскальний інструмент, який і роздрукує фіскальний чек, і передасть його та Z-звіт до податкової інспекції. 

У звичайному касовому апараті реалізовані фіскальні функції для реєстрації розрахункових операцій із продажу товарів або надання послуг. Після продажу товару / надання послуги РРО друкує касовий чек, який отримує покупець і передає дані про операцію в податкову. А наприкінці кожного дня касир за допомогою касового апарату друкує фіскальний звітний чек, так званий Z-звіт.

Використання РРО дає такі переваги, як можливість підключення додаткового обладнання, наприклад вагів або сканера штрих-кодів. А саме головне — зберігання в фіскальній пам’яті всіх розрахункових операцій та Z-звітів, які передані до податкової. Ви можете виконати формування звітності за будь-який період із фіскальної пам’яті пристрою. Це захищає бізнес і є доказом у разі розбіжностей даних з сервером податкової служби.

Сам апарат після покупки потрібно зареєструвати та поставити на облік. Відповідну заяву можна подати через електронний кабінет платника податків. А ось підключає касовий апарат лише спеціальний сервісний центр (ЦСО), який авторизований у ДПС. Співробітник ЦСО проводить фіскалізацію касового апарату та опломбує його.

Процес реєстрації ПРРО та РРО в податковій.

По-перше потрібно перевірити Вашу форму 20-ОПП, чи коректні дані в ній подані, якщо є неточності зробити коригування. Це важливо, бо дані по торговому об’єкту будуть підтянуті до Заяви про реєстрацію, а потім і до заголовка фіскального чека.

Далі для РРО заключається і реєструється в податковій договір на сервісне обслуговування РРО. Для цього потрібно звернутися до Центру сервісного обслуговування (ЦСО). Заяву на реєстрацію договора подає до податкової ЦСО. Після цього можна подавати Заяву на реєстрацію РРО (форма №1-РРО) і очікувати Посвідчення про реєстрацію РРО. Після чого можна забирати РРО з ЦСО вже введеним в експлуатацію та опломбованим Засобами контролю. І все — можна працювати.

Для ПРРО процедура трохи довша. Ви теж подаєте Заяву на реєстрацію ПРРО (1-ПРРО), але потім Вам ще потрібно зареєструвати ЕЦП — електронні підписи касирів, подавши Повiдомлення про надання iнформацiї щодо квалiфiкованих/удосконалених сертифiкатiв вiдкритих ключiв, якi застосовуються в ПРРО. Форма № 5-ПРРО. Після цього Вам потрібно визначитися, з яким саме ПРРО Ви будете працювати, встановити його на свій комп’ютер, або інший пристрій, налаштувати його роботу, ставки податків та під’єднати принтер для друку чеків, завантажити туди касу та касирів з їх ЕЦП.

Скільки коштує РРО? Вартість касових апаратів коливається в широких межах. У середньому цінник становить від 6000грн до 8000 грн за пристрій. Ціна найдорожчих моделей сягає 16 000 грн.

Але це ще не всі витрати. Окрім придбання РРО, підприємець щомісяця витрачатиме ще 180–450 грн на «утримання» касового апарату. Це плата за послуги сервісного центру (ЦСО) і за еквайринг, тобто за передачу даних про касові операції до податкової служби.

Програмні РРО коштують дешевше. Зазвичай вартість являє собою щомісячну абонплату, яку підприємець перераховує розробнику програмного РРО і яка дає доступ до всіх його функцій. Абонплата становить близько 150–250 грн на місяць. Якщо заплатити відразу за рік, буде дешевше – 1500–1800 грн. Хоча, коли прораховувати на роки вперед, то витрати на програмний РРО і на звичайний касовий апарат можуть виявитися порівнянними.

Деякі розробники пропонують програмні РРО умовно безкоштовно. Чому умовно? Тому що це буде якийсь обмежений період використання такого програмного забезпечення (наприклад, місяць-два-три), або ж урізаний функціонал. Скажімо, безкоштовна версія здатна обробити лише 50–100 операцій на місяць і працює лише при підключенні до інтернету. В автономному режимі такий РРО виявиться просто некорисним.

Загалом можна зробити висновок, що при суттєвому постійному обсязі операцій (наприклад, у роздрібній торгівлі або при наданні послуг великому числу клієнтів) зручніше використовувати класичний касовий апарат. Якщо ж йдеться про невелику торгову точку, коли сам власник виконує продажі можно вибирати саме програмний РРО.